Боюсь лактостазу. Дуже все тверде і болюче. Ля їсть мало, спить багато. Зцідити нічого не виходить. Терплю.
Дівчину здається мучить животик. Причому на ніч. Вдень все спокійно. А коли ввечері ми всі лягаємо щоб заснути і спатки - починається - груди хапає і зразу кидає, вигинається, тужиться і плаче.
Я після спокійного і здорового сну з сином була до цього трохи не готова. Але через 2 такі ночі прийшлось то прийняти як необхідність. Колихати сидячи - значить колихати сидячи. Вона маленька і її болить - їй важче ніж мені. В неї такий вираз обличчя коли вона оце тужиться і плаче - стільки болю і страждань там. Ляля моя маленька, ти ще нічим не завинила перед цим світом, а вже маєш мучитись...
No comments:
Post a Comment