Пішли знову гуляти знову далеко, але взяли возик. Ля спала 1/5 дороги, потім лежала дивилась на мене. Майже вкінці вже в центрі змінила підгузник, дістала, погодувала. I це все було зручно і комфортно і ніхто не дивиться як на циркову виставу.
Потім трошки відїхали, Ля почала плакати і втішити могли її лише мамині ручки. Получили класику жанру - дитя в одній руці, візок штовхаю другою, а сина тримаю третью.
Так вона більше у возик не лягла. Примотала в слінг. Сумка їхала в возі. В любу маршрутку також з ним не влізеш, прийшлось чекати автобус з широкими дверима. Піднімались в автобус - нам сумки з візка повипадали. Бігала збирала :) Розсілись потім на пів автобуса - ми з Ля і сином і каляска. Ужос.

Висновок:
з візком також не зручно. Причом ні на дальні, ні на ближні прогулянки.

Що би то ще придумати? Щоб просто-напросто _було_зручно_?